Гломерулонефрит у дітей - Реферат

г;
трава хвоща полевого -- 30 г;
плоды шиповника -- 40 г;
ягоды земляники лесной -- 60 г
5--6 г сбора залить 50 мл кипятка, томить в течение 30 минут на водяной бане (не кипятить). Принимать по 150 мл 3 раза в день за полчаса до еды в теплом виде. Следить за мочевым осадком. При усилении гематурии из сбора исключить полевой хвощ.
4. Сочетанное действие на организм при гломерулонефрите оказывает сбор:
почечный чай (трава) -- 15 г;
подорожник большой (листья) -- 15 г;
хвощ полевой (трава) -- 10 г;
тысячелистник обыкновенный (трава) -- 10 г;
календула лекарственная (цветки) -- 20 г;
череда трехраздельная (трава) -- 15 г;
шиповник коричневый (плоды) -- 15 г.
Принимать по 1/4--1/3 стакана настоя 3--4 раза в день.
5. А при гематурии рекомендуется сбор:
почечный чай (трава) -- 15 г;
подорожник большой (листья) -- 15 г;
хвощ полевой (трава) -- 10 г;
тысячелистник обыкновенный (трава) -- 15 г;
крапива двудомная (листья) -- 15 г;
календула лекарственная (цветки) -- 15 г;
череда трехраздельная (трава) -- 15 г.
Принимать по 1/4--1/3 стакана настоя 3--4 раза в день. При острых и хронических гломерулонефритах, сопровождающихся гиперазотемией, применяют леспенефрил. Препарат получают из бобового растения леспедезы головчатой. Внутрь назначают спиртовую настойку по 1--2 ч. л. в день, а в более тяжелых случаях до 6 ч. л. в день. Для поддерживающей терапии назначают длительно по 1/2--1 ч. л. через день.
Прогноз гломерулонефрита в значительной степени зависит от раннего распознавания и правильного лечения заболевания. Профилактика острого гломерулонефрита в основном сводится к предупреждению и раннему энергичному лечению острых инфекционных болезней и устранению очаговой инфекции, особенно в миндалинах, предупреждению резкого охлаждения. Основной профилактикой хронического гломерулонефрита является полноценное лечение острого нефрита.
***
ДІЄТА І ПОСТІЛЬНИЙ РЕЖИМ ЛІКУЮТЬ ВІД ГОСТРОГО ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТУ
Розкажіть пролікування та харчування у разі нефриту. Які причини цього захворювання?
Тетяна Микитівна КлІмук.
м. Ковель
Волинської обл.
Лист коментує академік Академії медичних наук України Любомир ПИРІГ.
Сьогодні лікарі не використовують термін нефрит, розрізняють гломерулонефрит (імунозапальний процес) і пієлонефрит (інфекційнозапальний процес). Зазвичай серед пацієнтів поняття нефрит вживається, коли має місце гломерулонефрит.
ТРИ КИТИ
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТУ
Основних ознак типового гострого гломерулонефриту є три: підвищення артеріального тиску, набряки та зміни в результатах аналізів сечі. Набряки зазвичай починають з'являтися на обличчі і поступово охоплюють усе тіло людини. У людей з хронічним гломерулонефритом набряки стабільні, їх надзвичайно складно позбутися, а в гострому періоді вони зникають швидко, якщо хворий дотримується постільного режиму та відповідної дієти.
Це типовий перебіг гострого гломерулонефриту. Але останнім часом спостерігається зменшення випадків його типового перебігу. Часто хворобу виявляють випадково, за результатами аналізів сечі.
ВІД КАРІЄСУ ДО
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТУ
НЕДАЛЕКО
Спровокувати гострий гломерулонефрит можуть різноманітні інфекційні захворювання: ангіна, загострення хронічного тонзиліту, пневмонія, гострий бронхіт, гострі респіраторні інфекції загалом. Вогнищами хронічної інфекції також є запалення мигдаликів, карієс, гінекологічні хвороби, запалення нижніх сечових шляхів і простати.
З інфекцією потрібно боротися якомога раніше. Якщо час втрачено і порушується імунна реактивність організму, то гломерулонефрит набуває самостійного перебігу незалежно, чи є в організмі інфекція.
ЧИ МОЖНА
ПОЗБУТИСЯ ХВОРОБИ?
Гострий гломерулонефрит вважається хворобою переважно дитячого і підліткового віку, молодих людей. У дитячому віці може одужати приблизно 80-90% дітей, у віці 45-50 років одужання майже неможливе і хвороба з гострої форми переходить у хронічну. Хоча після 40 років імовірність захворіти на гострий гломерулонефрит є незначною. Це пояснюється особливостями імунітету людей старшого віку.
Особливо небезпечною є швидкопрогресуюча форма гломерулонефриту. Якщо його активно не лікувати, то протягом кількох місяців людина може померти. Таких хворих лікують дуже активно у стаціонарних умовах за допомогою препаратів, які впливають на імунну реактивність організму. Швидкопрогресуючий гломерулонефрит вилікувати складно, але можна зменшити його активність і подовжити життя хворого.
Від гострого гломерулонефриту іноді можна вилікуватися навіть без лікарської допомоги, але за умови постільного режиму і дієти. Проте про одужання можна говорити, якщо протягом 3-5 років результати аналізів сечі та артеріальний тиск відповідають нормі.
На жаль, хронічний гломерулонефрит вилікувати неможливо, бувають тривалі ремісії. Такі хворі мають перебувати під постійним диспансерним спостереженням нефролога.
Лікування передбачає відповідну дієту, режим праці, періодичне проведення лікувальних курсів, санаторно-курортне лікування. Також важливо запобігати загостренням хвороби за допомогою санації організму від вогнищ хронічної інфекції.
Треба пам'ятати, що за будь-яких уражень нирок протипоказана тяжка фізична праця. Бажано, щоб робота не була пов'язана з тривалим вертикальним положенням тіла (постійне стояння біля прилавка, станка тощо), цілоденною ходьбою. Не рекомендується робота на підприємствах зі шкідливими умовами праці (виробництво з використанням ртуті, фосфороорганічних сполук, миш'яку, кадмію тощо).
ЛІКУВАННЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДІЄТИ
Якщо встановлено гострий гломерулонефрит, насамперед потрібно обов'язково вилучити з раціону сіль і зменшити вживання білків, особливо тваринного походження (м'ясо, яйця, рибу тощо). Цього потрібно дотримуватися протягом першого тижня хвороби, доки нормалізується артеріальний тиск і зникнуть набряки.
* Обмежити споживання солі - це має бути першочерговим правилом хворих на гломерулонефрит. Особливо це стосується людей, які мають підвищений артеріальний тиск та набряки, оскільки сіль затримує воду в організмі. Періодично навіть можна впроваджувати безсольові дні.
* Якщо мають місце набряки, допоможуть продукти рослинного походження, які мають сечогінну дію.
* Якщо людину турбують набряки, а сечогінна терапія неефективна, обов'язково потрібно обмежити споживання рідини до 1,5 літра на добу.