Гломерулонефритът е двустранно възпалително заболяване на бъбреците, което основно засяга гломерулите. Те се явяват основната функционална единица на бъбречната тъкан, които обезпечават от една страна очистващата функция в организма, а от друга имат съществено значение за поддържането на киселинно-алкалното и електролитно равновесие. Благодарение на правилното функциониране на гломерулите от кръвта се очистват непотребни и излишни за организма вещества, като същевременно се запазват необходимите съставки и структури като белтъчните молекули и еритроцитите. Ето защо увредата на гломерулите е свързана със сериозно нарушение в нормалните функции на бъбреците, а оттам и на целия организъм.

В някои случаи гломерулонефритите могат да са вторична проява, т.е. те възникват на базата на подлежащото заболяване. В повечето случаи обаче се касае за първичен гломерулонефрит, чиято причина за възникване остава неясна.

Освен това в зависимост от хода на развитие гломерулонефри ... Читать дальше »

Гломерулонефрит (от лат. glomus - клубок, от греч. nephros - почка и -itis - воспаление) – это воспаление почек, проявляющееся при травматизации почечных клубочков (почечных телец) иммунными соединениями.

Причинами возникновения гломерулонефрита могут быть аллергические реакции, инфекционные процессы (зачастую стрептококковая инфекция), стресс, переохлаждение, гнойные раны, воспалительные процессы в печени, новообразования.

Различают острую и хроническую форму гломерулонефрита:

- острый гломерулонефрит протекает с более выраженной клинической картиной (гематурия - кровь в моче, высокая температура тела, олигурия – уменьшение количества мочи выделяемой и образуемой почками, болезненность почек);

- хронический гломерулонефрит отличается неоднократным отсутствием признаков болезни (ремиссией), после ремиссии с ... Читать дальше »

Терапія асоційованого з HCV-інфекцією кріоглобулінемічного гломерулонефриту методом внутрішньошкірної імунізації автолейкоцитами

Б.А. Герасун, О.Б. Ворожбит, О.Б. Герасун

Національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів

Ураження нирок при хронічному гепатиті С (ХГС) вперше описані R.J. Johnson і співавт. (1993). За даними Італійського реєстру ниркових біопсій, HCV-інфекцію виявлено у 7,8 % хворих на мезангіокапілярний гломерулонефрит (МКГН) і у 88,4 % хворих із кріоглобулінемічним МКГН. Патогенетична роль HCV при “кріоглобулінемічному” гломерулонефриті (ГН) підтверджується виявленням антигенів вірусу і HCV RNA, а також IgM, IgG i C3 у місцях ушкодження ниркових клубочків. Антигени HCV виявляють не тільки вздовж капілярної стінки клубочків, але і в мезангіальних та парамезангіальних клітинах, а також у судинах інтерстиціальної тканини нирок. Описано кілька гістологічних типі ... Читать дальше »

Исходы и прогноз хронического гломерулонефрита, дебютировавшего в детском возрасте

Лоскутова C. A., Чупрова A. B., Мовчан E. A., Дуничева O. B.

Государственная медицинская академия, г. Новосибирск. Адрес для переписки: 630064, ул. Новогодняя, д. 18, кв. 37. Лоскутовой С. А. Телефон: (383-2) 46-25-56 E-mail: sveta@reghosp.nsc.ru

Ключевые слова: хронический гломерулонефрит, клинические формы, морфологические формы, прогноз, детский возраст

Абстракт.

В статье приводятся и обсуждаются результаты длительного наблюдения 267 пациентов с различными клинико-морфологическими формами первичного гломерулонефрита, который дебютировал в детстве. Показаны особенности их течения, взаимосвязь между клиническими вариантами, морфологическими изменениями и выживаемостью больных. Выделены неблагоприятные признаки, влияющие на данный показатель.

The results of long-term observation of 267 patients with the various clinical and morphological types of pri ... Читать дальше »

Лечение гломерулонефрита у детей зависит от формы и тяжести течения заболевания, клинических проявлений. К сожалению, хронический гломерулонефрит нельзя излечить, однако при правильной терапии можно добиться длительной ремиссии и устранения симптомов.

Спрашивает Валентина:

В октябре-ноябре 2010 г.2 месяца лежали в стационаре с диагнозом острый гломерулонефрит нефротический синдром. Прошло полгода мы снизили дозу преднизалона до 4мг.На днях заметили отечность лица, сдали анализ 1,55 белка в моче. Нефролог отменил преднизалон на пару дней, пару дней сказал делать перерыв, дать либо рецидив, либо единоразовое повышение белка.Госпитализировались. Направление в Киев готов дать в любой момент.Но уверяет, что схема лечения одинаковая.Мы в растрерянносте, что делать.Моно ли нам сейчас перевозить ребенка?Смогут ли нас сразу госпитализировать в киеве?Мы из Луганска.Возможно ли связаться со специалистами из Киева?

23 мая 2011 год ... Читать дальше »

Гломерулонефрит

Гломерулонефрит – захворювання нирок іммунновоспалітельного характеру. Вражає переважно ниркові клубочки. У меншій мірі в процес втягуються інтерстиціальна тканина і канальці нирок. Гломерулонефрит протікає, як самостійне захворювання або розвивається при Деяких системних захворюваннях (інфекційний ендокардит, геморагічний васкуліт, системний червоний вовчак).

У більшості випадків розвиток гломерулонефриту обумовлено надмірною імунної реакцією організму на антигени інфекційної природи. Існує також аутоімунна форма гломерулоронефріта, при якій ураження нирок виникає в результаті руйнівно впливу аутоантитіл (антитіл до клітин власного організму).

При гломерулонефриті комплекси антиген-антитіло відкладаються в капілярах ниркових клубочків, погіршуючи кровообіг, внаслідок чого порушується процес вироблення первинної сечі, відбувається затримка в організмі води, солі та продуктів обміну, знижується рівень протівогіпертензівних факторів. Все це ... Читать дальше »

Гломерулонефрит - група захворювань, в основі яких лежить двобічне імунне запалення нирок, переважно клубочків.

Гломерулонефрит гострий

Гломерулонефрит гострий - гостре двобічне імунне запалення нирок, яке розвивається після стрептококового фарингіту (ангіни). Зрідка він виникає після іншої бактеріальної або нірусної інфекції, паразитарного захворювання, введення сироватки чи вакцини.

Клініка гострого гломерулонефриту

В більшості випадків через 7-15 днів після гострого стрептококового фарингіту розвивається така клінічна тріада:
1) сечовий синдром,
2) артеріальна гіпертензія,
3) набряковий синдром.
Відзначається олігурія з появою в сечі еритроцитів, білка, циліндрів, інколи сеча має колір «м'ясних помиїв». Характерними є набряки під очима. При дослідженні крові виявляють ознаки помірної анемії, збільшення ШОЕ, підвищення титру протистрептококових антитіл. При типовому перебігу хвороби через 1-2 тиж зб ... Читать дальше »