Пієлонефрит - найпоширеніше запальне захворювання нирок. Бактерії потрапляють в них або з током крові, або по сечових шляхах. "Постачальником" мікробів може стати будь-яке вогнище: каріозні зуби, запущена патологія ЛОР-органів (риніт, тонзиліт), захворювання верхніх дихальних шляхів, черевної порожнини, інфекція статевих органів. Сприяє розвитку пієлонефриту затримка відтоку сечі; аномалії розвитку сечовивідної системи, наявність каменів, аденома передміхурової залози (у чоловіків), пухлини матки і придатків (у жінок).
Сечовидільна система складається з нирок, сечоводів, сечового міхура і сечівника - уретри. Нирки призначені для вироблення сечі, а все інше - для накопичення і виведення сечі. Нирки очищають 1200 мл крові за 1 хв. Регулюють склад крові, підтримують нормальним артеріальний тиск, виводять з організму шкідливі речовини (сечовину, креатинін, сечову кислоту та ін), беруть участь у кровотворенні.
Для гострого пієлонефриту характерна така картина: виражена слабість, пітливість, озноб, висока температура, біль у попереку, часте хворобливе сечовипускання. Але найчастіше симптоми не виражені, прикриті застудою, що швидко минають. Та й біль у попереку можна пояснити остеохондрозом. Хвороба може тягтися роками, руйнуючи нирки, що в результаті приведе до ниркової недостатності. Лише підвищений артеріальний тиск змушує перевірити нирки.
Починають обстеження із загального аналізу сечі. Важливо правильно зібрати аналіз. Перш за все - гігієна зовнішніх статевих органів і підготовлена чистий (бажано стерильний) посуд! При здачі загального аналізу сечі збираємо всю ранкову сечу. Для уточнення діагнозу потріно зробити аналіз сечі по Нечипоренку (на прихований запальний процес) збирається середня порція сечі. Якщо потрібно призначити антибіотикотерапі, бажано зробити бакпосів сечі з антибіотикограмою. Усі ці обстеження можна зробити у ношому центрі.
Основне лікування гострого пієлонефриту призначає лікар. У лікуванні основним є рясне, до 2-х л, пиття соків, журавлинного морсу, кефіру, мінеральної води. Їжа повинна бути легкою: сир, кефір, легкі борошняні блюда, сирі і варені овочі, відварне м'ясо. Дуже люблять нирки моркву, солодкий перець, обліпиху, зелень петрушки, кріп, кинзу, гарбузи, яблука, сливу, кавуни та дині несолодких сортів. Виключаються з раціону: консерви, копченості, приправи, смажене м'ясо, м'ясні бульйони, обмежується кількість солі.
Після перенесення гострого пієлонефриту необхідно 1 раз на 3-4 міс. показуватися у лікаря, здавати аналізи. Так і тільки так можна запобігти переходу гострого пієлонефриту в хронічний, який розпізнається частіше при наростанні ниркової недостатності, підвищення артеріального тиску, появі набряків, значному погіршенню самопочуття і втраті працездатності.
Як і при гострому, так і при хронічному пієлонефриті незамінну роль відіграють методи нетрадиційної медицини (фітотерапія, гірудотерапія).
Застосування фітотерапії при лікуванні хвороб сечових шляхів - взагалі хороший засіб в руках лікаря, а при лікуванні хронічно протікають запальних захворювань вона незамінна.
Успішне лікування хвороб сечових шляхів, як і багатьох інших, можливо тільки при комплексному підборі засобів. Це і дієтотерапія, і фізіотерапія, і лікування п'явками, і режим, і багато іншого.
Хронічний пієлонефрит протікає хвилеподібно: в одних хворих загострення характеризується появою болю в області попереку і внизу живота, частим болючим сечовиділенням, в інших хворих скарг немає, і тільки аналіз сечі може вказати на загострення хвороби. У сечі різко збільшується кількість лейкоцитів.
Важливе значення має дотримання дієти при хронічних пієлонефритах. Забороняється: всі гострі, солоні страви, квашення, м'ясні, рибні та грибні бульйони, цибуля, перець, гірчиця. Необхідно обмежити вживання натуральної кави, цвітної капусти, редьки, шпинату, зеленого салату, селери, бобових культур. Дозволяється: всі нежирні сорти м'яса, молочні продукти, крупи, білокачанна капуста, морква, ріпа, огірки, кабачки, кавуни, свіжі овочі і фрукти, кондитерські вироби, крім шоколаду. При хворобах печінки обмежується споживання м'яса. Їжу готують або без солі, або при крайньому її обмеження.
Це лише приблизна схема лікування. За наявності захворювань печінки, шлунка, кишечника та інших органів при комплектації трав'яних сумішей необхідно це враховувати. Те ж стосується і призначається дієти. Суміші лікарських сумішей слід міняти через кожен місяць лікування.
Рецепт трав'яних форм підбирається під кожного пацієнта індивідуально, з огляду на його анамнез і особливості перебігу захворювання. Тому перед застосуванням того чи іншого способів лікування, обов'язково проконсультуйтеся з лікарем-фітотерапевтом!
Треба відзначити незамінну роль п'явок у лікуванні хронічного пієлонефриту. Програмований ефект за рахунок гірудотерапії - це: ліквідація набряку і відновлення мікроциркуляції в паранефріі і паренхімі нирок, посилення транспорту лікарських речовин у вогнище захворювання, поліпшення функції нирок, усунення запального процесу і больових відчуттів, відновлення уродинаміки, стимуляція моторики сечоводу. Насичення крові секретом слинних залоз п'явок прирівняне до отримання організмом найсильніших антибактеріальних компонентів, але вже не синтетичного ряду, а природного комплексу біологічно активних речовин.
Обговорення:
